Учням

 

Сюжетно рольова гра «Суд над толерантністю»

Мета:Виховання толерантності у дітей по відношенню до думок іншої людини.

Задачі:

1. Формувати толерантне відношення до протилежної думки.

2. Навчити аналізувати ситуацію з позиції іншої людини.

3. Пояснити в кожному конкретному випадку, по яким ознакам визначається ступінь толерантності

Методи:

- Робота творчих груп;

- Групова дискусія;

- Тестування.

Засоби:

1.Технічні: використання телевізора для перегляду відео роликів.

2.Наочність: картки з висловлюваннями «толерантність»

Хід проведення

Секретар: Прошу всіх встати! Суд іде!

( В зал заходятьсуддя, присяжні, прокурор, адвокат.)

Слово надається судді.

Суддя: Прошу всіх сідати.

Сьогодні, 02.12 2016г слухається справа «Толерантності.... Бути чи не бути..?!»

Суддя: Прошу висловитися по суті справи всіх присутніх і приступити до розгляду справи.

Учасники висловлюються (за бажанням) про їх розуміння сутності толерантності.

Секретар: Прошу привітати сторону захисту і сторону обвинувачення. Колегію присяжних закликаю серйозно і уважно розглянути матеріали, для винесення єдино вірного рішення – бути чи не бути толерантності у сучасному світі.

Прокурор: Шановні присяжні, дозвольте закликати до Вашого розуму і привести декілька переконливих доводів щодо неможливості пропаганди толерантності як сучасної загальнолюдської цінності (наводяться особисті доводи і аргументи).

Приклад:

Толерантність-це терпимість до чого небудь і при цьому не поступка. Іншими словами людина має терпіти те, що йому не подобається тільки тому, що це подобається іншому. Він має право висловитися з цього приводу але не більше. При цьому не можна, або не обов'язково, терпіти соціальну несправедливість. Як зазначено нижче - вона не рівносильна байдужості. Не можна бути байдужим до того що не подобається, тобто доведеться весь час відчувати дискомфорт, неприязнь, або навіть обурення по відношенню один до одного. Про який мир та злагодуможе йти мова після цього? Поняття слова "толерантність" протиріче самесобі. Вонозакликає до миру, але створює лише напругу в ньому. З цього вважаю, що необхідно заборонити пропаганду толерантності.

Адвокат: Шановні присяжні, сторона обвинувачення представила свою думку, дозвольте і мені висловитися по суті справи (наводяться особисті доводи і аргументи, власнадумка).

Приклад:

Позитивна сторона толерантності відкриває нам іншу перспективу. Якщо толерантність – благо і на її користь можна висунути позитивні обґрунтування, немає потреби мислитиїї як щось таке, чого ми не хочемо робити. Але як можна довести, що толерантність – благо?

На перший погляд, толерантність є благо. Таким благом можуть бути свобода, справедливість, цивілізація, істинаабо ж деякеїхпоєднання. Моральний ідеал толерантності не вимагає, щоб суб'єкт толерантності неодмінно бачив якесь достоїнство в тих думках, з якими він не згоден; але він повинен поважати особистість тих, хто має ці думки, і ставитися до цих людей як до раціональним моральним суб'єктам, чиї погляди можнао бговорювати і сперечатися і які здатні до раціональної зміни своїх переконань. Розглядаючи толерантність з цієїпозитивної точки зору і особливо беручи до уваги другу версію, стає ясно, що толерантність є благо-у-собі. Ми можемо бути толерантними не тому, що не здатні відкинути толерантність, але тому, що вважаємо її правильним і бажаним ставленням. Ми повинні самі прагнути до неї, а не бути вимушеними поводитись толерантно. Толерантність не є щось другосортне (secondbest), якесь необхідне зло, примирення з тим, з чим заради миру і спокою ми змушені миритися, але позитивне благо, чеснота, що відрізняє кращих людей і кращі суспільства.

І тепер, хочу запропонувати Вам визначити в чому істинний сенс і цінність толерантності.

ПереглядВідео № 1

Ведучий: Пропоную вам згадати одну відому притчу «Шість капелюхів» і розібрати конфліктну ситуацію, усвідомити, що альтернатива протиборства завжди є – треба тільки вміти поглянути на ситуацію не однобоко.

Вправа «Шістькапелюхів»

Текст притчі: «Жив-був старий мудрий Капелюшник. З усіх земних багатств був у нього лише кольоровий фетр. Але він мав золоті руки і прекрасну мудру душу, тому майстер дарував людям щось більше, ніж головні убори — капелюхи, кепки, панами і чепчики. Просвітленими і натхненними, рішучими і твердими духом виходили з майстерні старого Капелюшника люди, несучи своє замовлення. Чи варто говорити про те, що він славився як майстер, як були вдячні йому люди за чудові капелюхи, в яких був схований великий секрет великого майстра.

Але йшли роки, і настав час, коли пішов у інший світ старий Капелюшник, шестеро дітейо тримали у спадок цю майстерню, де поряд з іншими вони виявили шість різнокольорових капелюхів. Подумавши, що це чиєсь замовлення вони довго чекали господаря цих капелюхів: минав час, а за ними так ніхто і не прийшов. Тоді вони вирішили забрати їх собі. Ось тут і почали відбуватися неймовірні зміни з новими господарями капелюхів. Надягнувший білий капелюх добре навчився розбиратися в фактах і цифрах, легко стежив за хронікою подій, однак, всі емоції він втратив назавжди.

Одягнувший чорний капелюх став все піддавати сумніву і критиці, бачити у всьому недоліки і негативні наслідки. Власниця червоного капелюха стала житии під владою емоцій. Вона тонко відчувала, що відбувається, але не завжди могла керувати своїми емоціями. Власниця жовтого капелюха бачила в навколишньому світі тільки добре, ніщо не могло засмутити, справжню оптимистку. Власник зеленого капелюха відкрив у собі величезні творчі здібності і жив у владі мистецтва. Власник синього капелюха придбав якості дослідника і навчився витягувати з різнихситуацій життєві уроки для себе.

Коли діти капелюшника через кілька років зібралися разом, вони прийшли до висновку, що......

Як видумаєте, до якого висновку прийшлибрати і сестри?

Вони прийшли до висновку, що жоден капелюх не може служити тільки одному власнику, а, надягаючи їх поперемінно можна поглянути на світ з іншого боку, невимовно збагатитися, і, перш за все, не матеріально, а морально».

Конфліктна ситуація для обговорення:

У звичайний середньостатистичний класний колектив прийшов новийу чень.  Учень цей нічим не відрізнявся від своїх однолітків, проте мав серйозні порушення мови і читання. Весь клас з розумінням ставився до цієї особливості новачка і лише один учень вирішив висміяти хлопчика, і став робити це регулярно і дуже активно. Вчителька зробила зауваження грубияну. Хлопчик поскаржився батькам і ті прийшли до директора школи з вимогами покарати вчительку, за недотримання професійної етики.

ПереглядВідео № 2

Адвокат:Можливість поглянути на ситуацію з різних сторін, знайти безконфліктний вихід і є головним показником і результат атом дії толерантності.

Прокурор: Пропоную Вам обговоритище одну ситуацію.

Суддя

Вправа «Обговоренняморальної дилеми»

ДилемаГайнца

В одній з європейських країн жінка помирала від раку. Існували єдині у світі ліки, які, на думку лікарів, могли її врятувати. Це був препарат радію, який незадовго до цього був відкритий аптекарем, що живе в цьому ж місті. Приготування ліків коштувало досить дорого самому аптекарю, але він просив за нього в 10 разів більше реальної собівартості. Сплачуючи 200 доларів за радій, він брав 2 тисячі за невелику дозу ліків. Чоловік хворої, Гайнц, обійшов усіх своїх знайомих, займаючи в них гроші, але це становило лише 1 тисячу долларів, тобто половину необхідної суми. Він розповів аптекарю про те, що його дружина при смерті і попросив продати ліки дешевше або відстрочити виплату грошей. Аптекар відповів відмовою. «Я створював ці ліки, – заявив він, – і збираюся робити з цього гроші». Гайнц, зневірившись, зламав замок і вліз в аптеку для того, щоб дістати ліки для своєї дружини.

Питання для обговорення:

1Чи було у Гайнца право чи обов'язок красти ліки?

2Якщо б Гайнц не любив свою дружину, чи повинен він тоді красти ліки для неї?

3 Припустимо, що в аналогічній ситуації знаходиться не дружина Гайнца, а зовсім чужа йому людина. Повинен тоді Гайнц красти ліки?

4.Чи важливо для людини зробити все, щоб врятувати життя іншої людини?

5.Крадіжка–це протизаконний акт. Чи є вона одночасно аморальною.

6. Чи повинні люди намагатися зробити все від них залежне, щоб дотримуватися законодавства?

7. Чи повинен Гайнц понести покарання за провину?

Аналіз ролі та позиції ведучого в процесі обговорення моральної дилеми:

1.Обговорення дилеми і відстеження роздумів учасників за чотирма напрямками: вибір, цінність, соціальні ролі і справедливість.

Ось як виглядають відповіді по дилемі Гайнца, службовим індикатором найвищої, шостої, ступені морального розвитку.

Вибір. Дія, звичайно, сама по собі протизаконна. Але з позиції високої моральності і під тиском обставин вона виправдана і розумна. Я б теж вчинив так.

Цінність. В основі цього вчинку лежить визнання людського життя як головної цінності.

Розподілс оціальних ролей. Якби таке сталося з моїм другом або просто знайомим, я б, не замислюючись, зробив те ж саме для них.

Справедливість. В данному випадку справедливість на боці Гайнца, оскільки аптекар осквернив найвищу цінність – життя людини.

Прокурор: Таким чином, ми з Вами бачимо примарність категорії «толерантність» – де вона терпимість, розуміння, повага до інших, до їхнього болю, турбота про ближнього....? Скільки не міркуй, аптекар вчинив так, як вважав за потрібне і не побоявся порушити всі базові цінності людства.

Суддя: Слово надаються підсудній.

Толерантність: Пані та панове присяжні, все, що було сказано зараз тут в цьому залі суду все вірно. Але давайте задумаємося про те, від чого ж це залежить, відчого залежить наша поведінка і життя.

Вправа «Стереотипи»

Ведучий: Учасникам пропонується об'єднатися у дві групи і проана-

лізувати людину, зображену на запропонованому портреті. Одна група, дивлячись на незнайомця має знайти аргументи на користь того, що це хороша людина. Інша група, навпаки, наводить аргументи, про те, що це погана людина. Установка дається ведучим. Групи працюють в різних куточках класу. Потім пропонують один одному результати своїх досліджень. Після обміну доказами групи демонструють один одному портрет людини, про яку вони сперечалися – це був один і той же чоловік!

Ведучий: Робить висновок, що на нашу думку впливають стереотипи, прийняті в суспільстві. Якщо у людини є "ярлик", то ставлення до неї будується в прямій залежності від нього. За це ніхто не зобов'язаний підтримувати ці стереотипи – кожен вільний робити свій вибір, незалежний від загальноприйнятого.

Толерантність: Ми бачимо, що все вирішують наші стереотипи, забобони, установки і переконання. Відсутність критичності неминуче призведе до катастрофи і вимирання всього людського в людині.

Ведучий: Панове присяжні засідаючі, наше слухання підходить до кінця і прошу вас, перед тим як ви вийдите для прийняття підсумкового рішення, сформувати і озвучити попередню думку колегії.

Присяжні озвучують свою думку (роздатковий матеріал № 4,5,6)

Секретар: Панове присяжні засідаючі, наше слухання підходить до кінця, і суд видаляється для з'ясування вироку.

Секретар: Встати. Суд іде.

(У кабінет заходить суддя, присяжні)

Суддя: Сьогодні ми заслухали всі «за» і «проти» толерантності.

Вирок суду: суд вважає, що наведені захистом докази переконливо показують, що толерантність — соціологічний термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв. Толерантність не рівносильна байдужості. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або способу життя, вона полягає у наданні іншим права жити у відповідності з власним світоглядом.

На цьому наше судове засідання оголошується закритим.

Ведучий роздає пам'ятки

Хочу звернутися до присутніх у залі: тільки вам вирішувати, чи прислухаєтесь ви до нашого сьогоднішнього диспуту.

Використані джерела:

1.Ковалева А. С. Ролевая игра как средство подготовки будущих социальных педагогов к реализации технологии создания толерантной образова-тельной среды  // Концепт.  –  2015.  –  Спецвыпуск № 19.

2. http://festival.1september.ru/articles/500705/

3. http://faqukr.ru/osvita/161115-klasna-godina-na-temu-tolerantnist-poradi-po.html

 

 

 Короткие правила жизни

1. Если обещали перезвонить — перезвоните. 

2. Опаздываете? Найдите способ предупредить об этом. 

3. Не смейтесь над чужими мечтами. 

4. Не возвращайтесь к людям, которые вас предали. 

5. Проводите с родителями больше времени — момент, когда их не станет, всегда наступает неожиданно.

 6. Вежливость покоряет города. Пользуйтесь почаще. 

7. Умейте признавать свои ошибки. 

8. Откажитесь от привычки жаловаться. 

9. Даже при серьёзной ссоре не пытайтесь задеть человека за живое...Вы помиритесь(скорее всего), а слова запомнятся надолго... 

10. Говорите правду, и тогда не придется ничего запоминать. 

11. В начале дня делайте самое трудное и неприятное дело. Когда вы сделали его — остаток дня вас не одолевают ненужные мысли. 

12. Никто никому ничего не должен. Забудьте слово "должен". Выбросьте из активного лексикона. Иначе действительно увязнете в долгах, да не только материальных, а ещё и моральных.

Подростки и учеба

Девочки и мальчики, что, по вашему мнению, кажется для подростков наиболее трудным? Наверняка, это учеба. Мало кто ее любит. Многим заучивание, решение математических задач и даже чтение дается с трудом. К тому же, многие подростки думают, что учителя несправедливо оценивают их знания, и при контакте с учителем возникает конфликт. Дома ждет наказание. Да, учеба многим подросткам кажется сущим адом. Как я вас понимаю! Но к счастью, есть советы, которым, не боясь, могут следовать любые подростки, обучающиеся в школе. Рассмотрим, что же делать, чтобы обучение давало свои положительные результаты.

1. Не бойся, если учитель решит посадить тебя за первую парту! Либо ты научишься лучше и быстрее схватывать информацию, либо учитель поймет, что много требовать от тебя не стоит. Оба случая пойдут на пользу и тебе, и учителю.

2. Не ленись каждый день выделять минут 30 для тех заданий, которые тебе наиболее трудно даются (развитие памяти, математической логики или др.)

 3. Заручись поддержкой учителя. Профессиональная помощь – самая лучшая помощь для подростков. И главное, не медлить: лучше спросить сейчас, чем потом нагружать себя большим количеством информации и «нагонять» материал.

4. При обучении эффективно развивать память, ассоциируя с чем-то предметы, логически размышляя при решении задач и представляя себе картины или себя в роли главного деятеля, например, при изучении исторических наук.

 5. Во время выполнения домашнего задания найди себе постоянное тихое место в доме, где бы тебя как можно меньше отвлекали от дел посторонние предметы.

6. И еще один совет, немного с юмором, но эффективный: как придешь домой – постарайся не откладывать на потом выполнение домашнего задания и сделай его на голодный желудок. Древние мыслители установили, что думается на голодный желудок гораздо быстрее и плодотворнее.

7. Также помните поговорку: сделал дело – гуляй смело!