Кібербулінг – це жорстокі дії з метою нашкодити, принизити дитину, в
яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні
телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не
розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони
використання потрібних їм засобів зв’язку, і тому залишаються без необхідної
підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли
дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному
середовищі. Ще недавно проблема кібербулінгу стосувалась лише старших
дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність
мобільного телефону для дітей, а педагогічних зусиль, спрямованих на
підготовку дитячих колективів до конструктивної взаємодії з віртуальним
світом, сьогодні явно бракує.
Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити
2. Будуй свою репутацію
явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і
3. Поважай факти
Коли ігнорувати не варто
4. Соберіте якнайповнішу інформацію про подію як зі слів дитини, так і за
допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де він був, подивіться
список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте і
збережіть цю інформацію.
Джерела:
http://nmc-kiev.org/421-vsesvitnii-den-bezpechnoho-internetu
http://www.roditeli.ua/deti/childrens_safety/kiberbylling
http://www.psychologies.ru/roditeli/teenagers/kiberbulling-chem-on-opasen -i-kak-emu-protivostoyat/
http://www.pedrada.com.ua/article/1200-qqq-17-m2-06-02-2017-pogovorm o-pro-kberbulng-u-den-bezpeki-v-nternet
https://www.youtube.com/watch?v=HB9zRyXMZEU
http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog6/title-411
яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні
телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не
розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони
використання потрібних їм засобів зв’язку, і тому залишаються без необхідної
підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли
дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному
середовищі. Ще недавно проблема кібербулінгу стосувалась лише старших
дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність
мобільного телефону для дітей, а педагогічних зусиль, спрямованих на
підготовку дитячих колективів до конструктивної взаємодії з віртуальним
світом, сьогодні явно бракує.
Рекомендації учням щодо профілактики та подолання кібербулінгу.
1. Не поспішай
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кіберпростір.
Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити
роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а
написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже
без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом»
(повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних
наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і неможливо. Тому
конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі»,
без залучення кібертехнологій.
2. Будуй свою репутацію
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності.
Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки -
«нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча
кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки
анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто
саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним
псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до
реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає
явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і
дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет
фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його
онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників:
заплямувати її легко, виправити – важко.
3. Поважай факти
Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині:
якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото,
відео, будь - що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити
негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за
порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно,
щоб порадитись із батьками в зручний час.
Що ігнорувати
Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі
повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на
початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються
правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж
реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
Коли ігнорувати не варто
Недивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи
систематично містять загрози життю і здоров’ю або порнографічні сюжети,
варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора
місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо
копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена
на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.
Рекомендації батькам, щодо зменшення ризику кібербулінгу для своєї дитини
1. оволодівайте
новими знаннями: батьки повинні стати «провідниками» своєї дитини до
віртуального світу, навчити користуватися планшетом або смартфоном тощо;
2. будьте
уважними до дитини: завжди вислуховуйте дитину щодо її вражень від
інтернет-середовища та звертайте увагу на тривожні ознаки після
користування інтернетом (саме вони можуть вказати на те, що дитина стала
жертвою, засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо);
3. доступно
розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію, що ви
піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати її приватне життя. Наголосіть,
що якщо дитині надходять образливі листи, есемески або виникають інші
проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на вашу допомогу;
4. не потрібно погрожувати дитині покаранням за відвідування небажаних сайтів. Краще пояснити загрозу, яку несуть ці сайти;
5. здійснюйте
обмежений контроль: можна відстежувати події онлайн-життя дитини через
соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в
інтернеті тощо;
6. щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування інтернетом;
7. пам’ятайте,
що батьки приклад для наслідування дитиною. Якщо ви самі просиджуєте
годинами за розвагами в інтернеті, то вплив ваших виховних заходів буде
дуже низький;
8. застосовуйте
технічні засоби безпеки для захисту від інформаційних загроз. Для цього
вивчіть самі та навчіть свою дитину користуватися спеціальними
безпечними пошуковими системами. Також можна використовувати
програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки
до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі
сайти з недитячим контентом;
9. формуйте
комунікативну культуру: роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде
вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною.
Наголошуйте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має
бути відповідальним.
І,
наостанок. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Не
варто вступати у перепалку із агресивно налаштованим кібер-«знайомими».
Якщо надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати
інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів. Щоб
самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам
сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої
інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву
тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті. Якщо кібербулінг має ознаки
шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер, слід
звернутися до правоохоронних органів.
Памятайте!
Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що
стала жертвою віртуальної агресії. Дитина вже постраждала морально, і
якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися
по допомогу.
Рекомендації батькам, як допомогти дитині, якщо вона вже зіткнулась з Інтернет-загрозою?
1. Якщо дитина зіткнулась з кібербулінгом, то ви можете помітити зміни
в її настрої під час і після спілкування в Інтернеті. Встановіть контакт з
дитиною, постарайтеся розташувати його до розмови про те, що сталося. Він
повинен вам довіряти і розуміти, що ви хочете розібратися в ситуації і
допомогти йому, але ні в якому разі не покарати.
2. Якщо дитина засмучена чимось побаченим (наприклад, хтось зламав
його профіль у соціальній мережі) або він потрапив в неприємну ситуацію
(витратив гроші в результаті Інтернет-шахрайства та ін.), постарайтеся його
заспокоїти. З'ясуйте, що призвело до даного результату - безпосередньо дії
самої дитини, недостатність вашого контролю або незнання дитиною правил
безпечної поведінки в Інтернеті.
3. Якщо ситуація пов'язана з насильством в Інтернеті щодо дитини, то
необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їх взаємин, з'ясувати,
чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні
зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривдникові про дитину (реальне
ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи і т. п.). Запропонуйте свою допомогу -
необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їх взаємин, з'ясувати,
чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні
зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривдникові про дитину (реальне
ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи і т. п.). Запропонуйте свою допомогу -
обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть,
на яку небезпеку може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо
без свідків. Якщо кіберагрессія носить серйозний характер і є ризик для
здоров'я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних
органів.
на яку небезпеку може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо
без свідків. Якщо кіберагрессія носить серйозний характер і є ризик для
здоров'я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних
органів.
4. Соберіте якнайповнішу інформацію про подію як зі слів дитини, так і за
допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де він був, подивіться
список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте і
збережіть цю інформацію.
5. У випадку, якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно
те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова
йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін.), де
вам дадуть рекомендації і підкажуть, куди і в якій формі звернутися з даної
проблеми. Якщо надходять погрози є досить серйозними, стосуються життя або
здоров'я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з
боку правоохоронних органів.
те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова
йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін.), де
вам дадуть рекомендації і підкажуть, куди і в якій формі звернутися з даної
проблеми. Якщо надходять погрози є досить серйозними, стосуються життя або
здоров'я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з
боку правоохоронних органів.
Сайти де розміщені додаткові інформаційні матеріали щодо профілактики дитячого кібербулінгу
http://nmc-kiev.org/421-vsesvitnii-den-bezpechnoho-internetu
http://www.roditeli.ua/deti/childrens_safety/kiberbylling
http://www.psychologies.ru/roditeli/teenagers/kiberbulling-chem-on-opasen -i-kak-emu-protivostoyat/
http://www.pedrada.com.ua/article/1200-qqq-17-m2-06-02-2017-pogovorm o-pro-kberbulng-u-den-bezpeki-v-nternet
https://www.youtube.com/watch?v=HB9zRyXMZEU
http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog6/title-411
Комментариев нет:
Отправить комментарий